У повсякденному житті ми часто можемо спостерігати електричні явища.
Розчісуючи сухе волосся пластмасовим гребінцем, ви, мабуть,
спостерігали дрібненькі іскорки і потріскування. Це і є невеликі блискавки і
громи. Якщо при цьому гребінець піднести до дрібненьких клаптиків паперу, то
вони будуть притягуватися до нього. Коли скляну паличку потерти об шовк або
аркуш сухого паперу, то ця паличка набуде властивості притягувати різні тіла.
Ця особливість була виявлена у янтарю (бурштину).
Грецькою мовою янтар називається електроном.
Тому причину притягання тіл янтарем, який натирали шерстю, назвали електричною
силою. Звідси й пішла назва цілої галузі фізики — електрика. Явище, в
результаті якого тіла набувають властивості притягувати інші тіла, здавна
називають електризацією тіл, а самі тіла називаються наелектризованими або ж
такими, що мають електричний заряд. Під час вивчення фізики у 7-му класі ви дізнались,
що всі тіла, які нас оточують, складаються з атомів, а атоми можуть об’єднуватися
в молекули — «мікроцеглинки» речовини. До складу всіх без винятку атомів (і
молекул) входять так звані елементарні частинки, що мають невід'ємні від них
електричні заряди, наприклад електрони і протони: електрони мають негативний за
ряд, а протони — такий самий за значенням, але позитивний. Тіла заряджаються
не лише у разі натирання одних тіл іншими. Під час будь-якої взаємодії різнорідних
тіл та безпосереднього контакту відбувається їх заряджання. Але при натиранні
контакт між тілами щільніший і вони заряджаються сильніше, шо легше виявити під
час дослідів. Усі заряджені тіла притягують до себе інші тіла, які не були
зарядженими. Деякі властивості можна виявити піл час дослідження взаємодії
заряджених тіл. Зарядимо натиранням об хутро ебонітову паличку і підвісимо її
на нитці. Якщо тепер піднести до неї так само заряджену іншу ебонітову паличку
, то заряджені палички будуть відштовхуватися. Якщо ж до зарядженої ебонітової
палички піднести заряджену тертям об шовк чи сухий папір скляну паличку, то
палички будуть притягуватись одна до одної .
З цих дослідів можна зробити висновок, що однаково заряджені тіла відштовхуються, а по-різному заряджені тіла
притягуються. Найрізноманітніші досліди показують, шо заряди бувають двох
видів: одні такі самі, як на ебонітовій паличці, а інші — як на скляній.
Заряди, як на склі, потертому об шовк, назвали позитивними, а заряди, як на
янтарі, потертому об хутро,— негативними. Позитивні заряди позначили знаком
«+» (плюс), а негативні — «-» (мінус).
Тепер можна зробити такі висновки:
1) існують незаряджені та
заряджені тіла або частинки, з яких вони складаються
2) однойменно заряджені тіла або частинки відштовхуються, а
різнойменно заряджені — притягуються;
3) під час взаємодії різнорідних
тіл вони заряджаються різнойменно і, відповідно, притягуються одне до одного;
4) елементарні частинки, що входять до складу атомів і молекул:
електрони мають негативний заряд, протони — позитивний. Існують і незаряджені
елементарні частинки, наприклад нейтрони.
Заряд – це фізична величина.За одиницю вимірювання
заряду приймають
1 Кулон (названа начесть французького фізика Шарля
Кулона).
q= 1 Кл
Ця одиниця – похідна від основних одиниць СІ. Про
наелектризоване тіло говорять, що тілу надано електричний заряд – тіло
заряджене.
Існують два
роди електричних зарядів.
Умовно вони називаються «позитивними» і «негативними».
-Позитивний заряд- це заряд скляної палички, потертої
об шовк;
-негативний заряд- це заряд ебонітової палички,
потертої об шерсть.
Носієм електричного заряду є частинка – електричний
заряд не існує окремо від частинки. Однією з негативно заряджених частинок є
електрон, а однією із позитивно заряджених – протон (протони входять до складу
атомного ядра).
Електричний заряд є дискретним, тобто електричні
заряди фізичних тіл є кратними певному найменшому (елементарному) заряду.
Немає коментарів:
Дописати коментар