3. Електроскоп. Електрометр.

Як ви вже знаєте, заряд є невід’ємною властивістю певних елементарних частинок, які входять до складу всіх тіл, що нас ото­чують. Коли говорять, що тіло заряджене негативно, то це означає, що в ньому більше негативно заряджених частинок (електронів), ніж позитивно заряджених. Якщо тіло незаряджене, то в ньому кількість по­зитивно і негативно заряджених частинок однакова. Тобто заряди електрона і протона мають однакові значення, але різні за знаками: заряд електрона негативний, а за­ряд протона позитивний. Коли тіло заряджене позитивно, то це означає, що в ньому електронів менше, ніж протонів. Заряджання і розряджання тіл по­яснюється лише переходом тих чи інших за­ряджених частинок від одних тіл до інших.

Під час натирання скляної палички шовком або папером вона заряджається по­зитивно, це означає, що з неї на шовк чи папір перейшла певна кількість електронів з негативним зарядом. Найпростішими приладами для вивчен­ня заряджених тіл здавна були так звані електроскопи (мал.).

Слово електроскоп походить віл грецьких слів: електрон і скопео — спостерігати, виявляти. Через пласт­масову пробку в металевій оправі прохо­дить металевий стержень, на кінці якого закріплені дві смужки тонкого паперу. Оп­рава з обох боків закрита склом. Якщо провести позитивно зарядженою паличкою або іншим зарядженим тілом по кульці електроскопа, то кулька й стержень, а разом з ними й клаптики також заряджа­ється. Оскільки однойменно заряджені тіла відштовхуються, то смужки розійдуться на певний кут. Чим більшого заряду набуває електроскоп, тим на більший кут відхиля­ються смужки. Отже, спостерігаючи за змі­нами кута розходження смужок електроско­па. можна зробити висновок про те, збіль­шуються чи зменшується його заряд. На малюнку показаний електроскоп, ви­готовлений майже 100 років тому.

За до­помогою такого електроскопа вже можна було вимірювати певні електричні величини. Часто для дослідів з електрики викори­стовують досконаліший прилад — так зва­ний електрометр .

 Тут легенька металева стрілочка, що заряджається так само від металевого стержня А відштовху­ється від нього на тим більший кут, чим більше вони заряджені. Якщо доторкнутися до кульки електро­скопа рукою, то він розрядиться. Якщо він був

заряджений позитивно, то при дотор­куванні до кульки рукою на електроскоп із землі перейде певна кількість негативно за­ ряджених електронів, які й скомпенсують позитивний його заряд. Коли до електрометра чи будь-якого за­рядженого тіла доторкнутися куском скла, пластмаси, сухої деревини тощо, то тіла не розрядяться. Очевидно, що в цих речови­нах немає вільних заряджених частинок. Тому їх назвали непровідниками електрики, ізоляторами, або діелектриками.

Тестові завдання.