2. Рух молекул і тепловий стан тіла

Тіла складаються з молекул, а молекули, як ми знаємо, перебувають у безперервному русі. 

Зі швидкістю молекул тіла пов’язана його температура. Тому безладний рух  молекул називають тепловим рухом. Цей рух особливий тим, що в ньому бере участь багато частинок і кожна рухається безладно.

Упродовж життя ми часто спостерігаємо явища і процеси, пов'язані з передаванням теплоти, обміном тепловою енергією. З часом людство усвідомило закономірності перебігу теплових явищ і процесів, узагальнивши їх у вигляді понять та законів.

У природі теплові процеси відбуваються

за законами, які пов'язані з теплообміном. Тіла з вищою температурою віддають теплоту менш нагрітим, остигаючи при цьому; менш нагріті тіла отримують теплоту, і їх температура підвищується. Під час такого теплообміну температури тіл із часом вирівнюються. За звичайних умов не може бути, щоб під час теплообміну теплота самочинно переходила від тіла, що має нижчу температуру, до тіла, температура якого вища.

Температура тіла визначає його тепловий стан: чим вона вища, тим більший ступінь «нагрітості» тіла. Теплообміну завжди відбувається в напрямі вирівнювання температур. З часом між тілами встановлюється теплова рівновага, і їхні температури стають однаковими. У тіл з однаковими температурами теплообмін не відбувається.

Тепловий стан тіла характеризується його температурою.

У 1742 р. шведський учений А. Цельсій запропонував

визначати температуру на основі властивості тіл розширюватися під час їх нагрівання. Він виготовив прилад, названий термометром. Принцип дії такого рідинного термометра ґрунтується на тому, що внаслідок контакту колбочки з тілом, температуру якого треба виміряти, між ними встановлюється теплова рівновага і температура колбочки дорівнює температурі тіла. Рідина в колбочці внаслідок зміни температури або розширюється при нагріванні, або зменшує об'єм при охолодженні. Температури танення льоду і кипіння води називають реперними точками шкали Цельсія.

У побуті ми, як правило, користуємося температурною шкалою Цельсія, оскільки вона зручніша для вимірювання температури.

Температуру за абсолютною шкалою температур позначають літерою Т, а за шкалою Цельсія - t.  Разом з тим у фізиці частіше застосовують абсолютну шкалу температур, запропоновану англійським ученим В. Томсоном, лордом Кельвіном. Нуль цієї шкали відповідає такому тепловому стану тіла, коли припиняється тепловий рух атомів і молекул. Це відбувається за температури -273,15 °С. Цю температуру   називають   абсолютним нулем температури. Міжнародною системою одиниць основною одиницею температури визнано одиницю цієї шкали кельвін (позначається К). За розміром кельвін однаковий з градусом Цельсія: 1 Κ = 1 °С. Переведення температури з однієї шкали в іншу здійснюють за формулою: Τ = t + 273.

Проте коли треба підкреслити, що температура визначається за шкалою Цельсія, вживають позначення °С.